Щоденник грубіяна

                   НА ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ                      … І наша Рада,                                                Із приблуд і босяків,                    Напевне нам добра хотіла                    Й зробила б, певне, якби вміла…                    Але не вміє нині й поготІв.           ...

                  НА БОЖІ СТВОРІННЯ                    ІзрАнку «пробило» на жалість. Про коників я прочитав: На міни кацапи погнали. «Впєрьод!» – так майор наказав.   Кацап, що скакатиме верхи, Вціліє, як міна рвоне. А в кінських очах світ померхне, Й життя, ніби мить, промайне…     Конячки – теж Божі створіння. Не гірші, напевне, ніж ми. Й не більше за нас вони винні. Хіба що безмовні, німі…   Було в них життя й так паскудне. Куди вже рівнятися нам! Тяжкі і без прОсвітку будні, А тут іще лЮдська війна…   А скільки котів і собачок Блукає в руїнах в цю мить?! Їм рідко всміхається вдача – Що песика хтось прихистить.   *    *    *                    На старість я став ж...

  НА ДЕНЬ НАРОДНОЇ ГАНЬБИ   Ми любимо свята й вславляння. Втім, люблять це й інші народи. Та… думка навідала зрання: Потрібні й критичні підходи.   Бувають же прикрі невдачі! Прислухавсь якОсь: що він меле?! Напевно, нам варто означить Цей день – коли вибрали Зелю. Карикатура з Інету

  У ЧИЇЙ ВЛАСНОСТІ?   Я, мабуть, таки легковірний. Подумав: а, може, він прав? Бо попик, кудлатий, похмільний, Упевнено наполягав:     «И что б не твердил ты, раб Божий, Стояли на том и стоим: Есть истина, что непреложна: По счету Москва – третий Рим…»   Й мене охопила тривога (Агностика – На цьому тлі):                    Невже навіть Господа Бога                    Привласнили вже москали?           Карикатура з Інету                          

       РУССКИЕ НАРОДНЫЕ ЧАСТУШКИ                 Обещал мне Саливон               Обустроить баню. Дуба дал на СВО. Обманул засранец.             *    *    * Клим контракт не подписал, Хотя я просила. Воевать идти зассал? Или я – не мИла?      *    *    * Разлетались везде дроны. День и ночь вокруг жужжат. Не могу теперь спокойно Я на улице по_рать.     *     *     * Обещал Егор посылку Мне прислать из СВО. Получил в груди он дырку И не шлет, блин, ничего.      *     *     * Знаю Ваську я давно. С детства изначально. Был тогда гавно-гавном, А теперь – начальник. *    ...

  В КРАЮ НЕЛЯКАНИХ РУДОВОЛОСИХ           Ірландські окрушини   Мені подобається ірландська рудявість. Вона вогниста, яскрава. Навіть у притишених тонах. Я проводжаю схвально-лагідним поглядом хлопчиків і дівчаток з вогнистим волоссям, які трапляються у моєму видноколі. Дехто зі сторонніх може це потрактувати як збочення, а дарма. Я просто одержую естетичне задоволення від того, що в когось таке красиве руде волосся. І його «носії» не соромляться цього. Як, приміром, у нас. Наші рудоволосі, почуваються, здається, дещо скуто, знічено. Часто фарбуються. А тут, я б сказав, рудий –   звучить гордо. В Ірландії цей колір волосся підкреслює національну осібність. У мене є сувенірний кухлик, який «прикрашають» рудоволосі й рудобороді острів ’яни. Й взагалі різних сувенірів, на яких зафіксована рудоволосість як національна прикмета, – тьма.   Цікаво, що руді краще запам ’ ятовуються. Приміром, такий собі герой другого пла...