Трішки спогад , трішки некролог ЖИТТЯ НА ОДНОМУ ТВОРЧОМУ ПОДИХУ Не стало Валентина Івановича Пішов від нас Валік Посухов. Кличу так Валентина Івановича, як звик: ми давно з ним зналися, тривалий час співпрацювали. Тільки в «Полтавському віснику» – понад 10 років, поки міська адміністрація не запропонувала мені піти геть. «И пошли они, солнцем палимы…» Валік ще довго працював у «П.в.», хоча потурити з редакції адміністрація міської ради пробувала і його. Раніше. Після того, як він на міській планірці гарячковито відреагував на явно некоректні зауваги з боку заступника голови. Переді мною поставили жорстку вимогу: щоб Посухова в редакції не було! Роби, що хочеш! Я тоді був головним редактором «П.в.» Та я уперся. Не міг «наїжджати» на колегу, цькувати надійного працівника, з яким був у добрих ділових і товариських стосунках. Мене ще деякий час смикали, а потім перестали – забулося. Життя погнало в іншому напрямку. Те, щ...
